м. Луцьк, вул. Мазепи 10, офіс 503

+38 (096) 561 55 59

Коли замовник із Луцька приходить з проханням створити інфографіку, він зазвичай очікує щось «вау», щось нестандартне, що не виглядає як перша-ліпша картинка з презентації. Але виникає закономірне питання: де взяти ідею? Як народжується справді вдала інфографіка, яка водночас і пояснює, і візуально вражає? У цій статті поділюсь підходами, які допомагають знаходити натхнення, не витрачаючи дні на безплідне гортання Pinterest.


1. Спершу — занурення в суть: чому інфографіка не починається з графіки

Банально, але факт: інфографіка — це перш за все інформація, а вже потім — графіка. У Луцьку багато дизайнерів намагаються одразу шукати візуальні референси, не зрозумівши, про що взагалі йде мова. І в результаті — виходить красиво, але незрозуміло.

Насамперед варто:

  • зрозуміти, що саме хочете донести: процес, співвідношення, зміну в часі;

  • виявити ключові дані, які формують основу повідомлення;

  • визначити цільову аудиторію — бізнес, підлітки, держустанова?

Наприклад, для презентації туристичного потенціалу Луцька для міської ради інфографіка має бути стриманою, офіційною. А от для креативної агенції — зухвало-динамічною. Різні підходи — різне натхнення.


2. Джерела натхнення, які справді працюють

Пошук ідей — не механічний процес. Але є ресурси, які я неодноразово використовував для клієнтів з Луцька. І вони працюють:

  • Dribbble — не просто “глянцеві” картинки, а справжня скарбниця композиційних рішень. Раджу звертати увагу не лише на топові роботи, а й на вузькі теги (типу data visualization, dashboards, charts).

  • Behance — зручно дивитись цілі кейси, де видно логіку, а не просто “гарну картинку”.

  • Good UI — сайт із прикладами рішень, які реально працюють. Там багато прикладів не лише інтерфейсів, а й саме логічного представлення інформації.

  • Інфографіка з локальним колоритом — дуже рекомендую звертати увагу на звіти міських структур Луцька, ВЦА, турпроєкти або навіть культурні афіші. Там часто зустрічаються цікаві елементи, які можна перетворити на щось нове.

Проте найцінніше — це створити власну “бібліотеку натхнення”. Я зберігаю папку з реальними прикладами українських, зокрема й луцьких, візуалізацій, які помітив на вулицях, у газетах, в інтернеті. І коли не вистачає ідей — відкриваю її.


3. Як працюють локальні тренди — і чому Луцьк має свою візуальну ДНК

Це може звучати несподівано, але Луцьк має свій візуальний стиль. Його складно описати однією фразою, але це суміш:

  • практичності (все має мати сенс);

  • стриманості (ніякої надмірної барвистості, якщо це не дитяча тематика);

  • натяку на історичну глибину (вежа Чарторийських, старе місто, класичні кольори).

Інфографіка, створена для локального бізнесу, часто краще сприймається, коли у ній є луцькі маркери — знайомі шрифти, силуети, м’яка кольорова палітра.

Наприклад, один з найуспішніших наших проєктів — це інфографіка для IT-хабу, де ми включили стилізований контур замку Любарта як елемент діаграми. Просто, але викликало миттєве впізнавання.


4. Що таке “натхнення з цифр” і чому його недооцінюють

Це мій улюблений підхід. Коли я бачу Excel-таблицю — не думаю “о ні, знову цифри”, а питаю себе: а що тут несподіваного, парадоксального, цікавого?

Один клієнт із Луцька (освітній центр) надав мені звичайну таблицю — кількість слухачів за роками, у розрізі курсів. Ми взяли цю “суху” інформацію і зробили вертикальну стрічку часу, яка не лише демонструвала зростання, а й підкреслювала зміну акцентів: спочатку всі йшли на бухгалтерію, тепер — на IT.

Натхнення часто приходить саме через глибше “копання” в даних. Якщо запитати себе “а що тут дійсно важливе?”, з’являються ідеї.


5. Як не втратити натхнення в процесі — і не “пересидіти” інфографіку

І нарешті — інфографіка не терпить перфекціонізму. Дуже легко впасти в пастку “ще трохи краще, ще тінь, ще радіус”. Але в якийсь момент потрібно зупинитися. Якщо візуальна частина починає перевантажувати зміст — значить, десь ви перейшли межу.

Я вчу своїх колег у Луцьку: краще зробити дві прості візуалізації, ніж одну надто ускладнену. Користувач не буде розглядати її півгодини — він хоче зрозуміти все за 10 секунд.

Тому зберігайте баланс: креатив — так, але лише там, де він допомагає сприйняттю.


6. Поради з практики: як «зловити» ідею, коли здається, що її немає

Буває — сидиш над проектом інфографіки для луцького бізнесу, і ніби все ясно: є цифри, є тема, є навіть кольорова палітра. А от візуальна концепція — не йде. Усі ідеї здаються банальними. У таких випадках працюють неочевидні поради:

6.1. Вийти з “екрану”

Коли голова забита шрифтами, плашками і лінійними графіками — саме час вимкнути монітор і вийти на вулицю. У Луцьку є чудові місця для «очищення візуального поля»: Ботанічний сад, тиха частина проспекту Волі, Замкова площа.

Неодноразово ідеї приходили просто під час спостереження: як проходить тінь по будівлі, як розміщені вітрини магазинів, як оформлені оголошення в транспорті. Ці підказки — живі, вони відривають тебе від “світового шаблону” і нагадують, що у тебе — локальний контекст, своя аудиторія, свої асоціації.

6.2. Змішати стилі

Іноді корисно поєднати непоєднуване. Наприклад, в інфографіці для проєкту з популяризації науки ми поєднали класичну газетну стилістику 1930-х років із яскравими іконками сучасних мемів. Звучить дико? Але саме це викликало вау-ефект серед молодої аудиторії. Луцькі студенти досі розповсюджують цю інфографіку в соцмережах.

Змішування стилів дозволяє створити щось нове — а нове завжди надихає.

6.3. Обговорити з кимось “недизайнером”

Найкращий інструмент — це жива людина поруч, не обов’язково з креативної індустрії. Я часто показую перші ескізи родичам, знайомим, сусіду в офісі. Їхні реакції — без фільтрів. Якщо вони кажуть “не розумію, нащо це” — значить, треба ще подумати. Якщо очі загорілись — bingo.

І так, у Луцьку багато дизайнерів працюють у кав’ярнях, коворкінгах чи студіях із відкритим простором. Там набагато легше “перетравити” ідеї разом із колегами. Не соромтесь запитати: “А як би ти це зобразив?” — часто почуєш щось несподіване.


7. Що буде в тренді у 2025: як виглядати сучасно, не втрачаючи ідентичність

Стежити за трендами — це добре. Але просто копіювати те, що “модно” — пастка. У Луцьку користувач цінує щирість, функціональність і зміст. І все ж, є кілька напрямків, які вже стають стандартом у крутих проєктах:

  • Інфографіка з мікроанімацією — невеликі рухи при наведенні курсора чи перегортанні сторінки. Вони “оживляють” графіку, не перевантажуючи її.

  • Мінімалізм із легким акцентом на рукописні елементи — такий собі компроміс між технологічністю та людяністю. Дуже добре працює для брендів, пов’язаних із крафтом, місцевими послугами, харчовою індустрією.

  • Локалізовані візуальні патерни — коли замість “глобальних” елементів використовуються знайомі символи. Наприклад, для туристичного сервісу Луцька інфографіка включала стилізовані вежі, герб міста, традиційні мотиви.

  • Формати, адаптовані під соцмережі — інфографіка одразу створюється як серія “квадратиків” у карусель для Instagram або постів для Telegram. Це економить час і збільшує ефективність.


Висновок

Натхнення — це не щось ефемерне. Воно формується з деталей: з міських вивісок, випадкових слів у розмові, неочікуваних поєднань кольорів, реакцій людей, цифр, що змушують здивуватись. У Луцьку, де візуальне середовище поступово еволюціонує, створити унікальну інфографіку не лише можливо — це виклик, який варто приймати.

І головне — не бійтеся пробувати. Навіть якщо перша ідея здається «не тією» — вона точно підштовхне вас до другої, третьої… а от вже четверта часто і є тією самою, що потрапить в ціль.

Останні статті