м. Луцьк, вул. Мазепи 10, офіс 503

+38 (096) 561 55 59

У кожної вдалої інфографіки є щось більше, ніж просто кольори, блоки й шрифти. Вона має стиль, який відчувається з першого погляду — той самий “вау-ефект”, коли дані перестають бути сухими, а починають розповідати історію. У Луцьку, де все більше компаній замовляють графіку для сайтів, презентацій чи соціальних мереж, питання стилю стає особливо актуальним. Але як саме народжується концепт? З чого почати, щоб створити інфографіку, яку не хочеться перегортати?


1. Ідея — перш за все: чому стиль не існує без змісту

Створення унікального стилю для інфографіки — це не про “давайте зробимо красиво”. Це, передусім, про сенс. Бо стиль не існує сам по собі — він підкреслює ідею, структурує дані, створює настрій.

У Луцьку працюють із найрізноманітнішими темами — від історичних проєктів і культурних подій до ІТ-сервісів і медичних центрів. І в кожному випадку графіка має розповісти щось своє:

  • у промо для туристичного проєкту стиль повинен викликати емоцію пригоди;

  • у статистичному звіті міської ради — чіткість і довіру;

  • у медичному центрі — турботу, простоту й спокій.

На практиці це означає: перш ніж вибирати кольори, потрібно зрозуміти, що саме ми хочемо донести, до кого й через який канал.


2. Створення “скелету”: що стоїть за першим концептом

Концепт — це, умовно, «чернетка душі» інфографіки. У Луцьку багато дизайнерів працюють у Figma чи Illustrator, але перед тим, як відкривати програми, завжди є сенс взяти ручку й аркуш.

Саме тут народжується логіка:

  • Як будуть розташовані блоки?

  • Чи є центральна метафора?

  • Чи підходить формат “стрічки часу”, “цифрової карти” чи “інтерактивної діаграми”?

Ці питання вирішуються ще на етапі ескізів. Наприклад, у проєкті для луцької ІТ-компанії ми взяли концепт “пульсу” як центральну ідею: інформація “рухалась” лінією, що символізувала живу систему — сервіс, що постійно адаптується до клієнтів. І вже від цієї метафори будувалась графіка.


3. Колір, типографіка і сітка: як формується стильова основа

Стиль — це не лише палітра. Це ще й відчуття структури, яке забезпечує типографіка (шрифти, міжрядкові інтервали, ієрархія заголовків) та композиційна сітка. У Луцьку дедалі більше дизайнерів орієнтуються на так звану “гнучку модульну сітку”, яка дозволяє адаптувати інфографіку до різних носіїв — від А4 до Instagram Stories.

Щодо кольору — тут все залежить від цільової аудиторії та контексту:

  • корпоративний проєкт — стримані тони (синій, сірий, бордовий);

  • освітній курс — яскраві акценти (бірюза, помаранчевий);

  • події або культурні кампанії — експериментальні поєднання (наприклад, контраст чорного й неонового зеленого, як ми зробили для фестивалю в Луцьку).

Особисто я завжди раджу: не женіться за трендами, шукайте відповідність. Один із найуспішніших макетів ми зробили взагалі в чорно-білій гамі — і саме завдяки цій стриманості інфографіка виглядала сильно й переконливо.


4. Досвід і натхнення: де шукають референси в Луцьку

Щоб знайти стиль, потрібно бачити багато різного. Але важливо — не копіювати, а аналізувати:

  • Що саме в цій інфографіці змушує мене зупинитись?

  • Як вона структурує дані?

  • Чи я відчуваю логіку? Емоцію? Чи просто “дизайнерське рішення”?

У Луцьку є кілька локальних джерел натхнення: афіші культурних заходів, дизайн локальних медіа, презентації міських проектів. Там іноді трапляються справді неочікувані поєднання форм і змісту.

Також рекомендую спостерігати за польськими дизайнерськими студіями — географічно й ментально вони дуже близькі, а підхід у них часто свіжіший і сміливіший, ніж у стандартному “українському сегменті”.


5. Створення стилю — не разово, а в процесі

Важливий момент: стиль не з’являється у фінальній точці, він народжується в процесі, постійно змінюється, уточнюється, реагує на фідбек. Іноді перший концепт — це взагалі не те, що буде у результаті. Але без нього не було б другого й третього.

На практиці в Луцьку часто працюють з кількома ітераціями — і це нормально. Один замовник просив створити інфографіку для звіту, але після першого варіанту виявилось, що йому потрібна не одна інфографіка, а серія — і тоді ми змінили стиль на модульний, який можна було масштабувати.

І саме в таких ситуаціях формується справжній унікальний стиль, який відповідає задачі, масштабу, контексту.


6. Уніфікація стилю для серії інфографік: чому важлива послідовність

Коли йдеться про один макет — простіше експериментувати. Але якщо планується серія інфографік, наприклад, для освітнього курсу або регулярних звітів компанії у Луцьку, ключовим стає питання уніфікації стилю. І це вже не про творчість «як під настрій», а про системність.

Навіщо це потрібно?

  • Пізнаваність. Якщо ваші клієнти чи підписники впізнають стиль — вони легше запам’ятовують інформацію. З’являється ефект «брендованого мислення» — коли форму сприймають нарівні зі змістом.

  • Швидкість виробництва. Один раз розроблена сітка, палітра та типографіка дозволяють створювати наступні матеріали у 2–3 рази швидше. Це особливо важливо для команд, які працюють у динамічному темпі.

  • Цілісність комунікації. У серіях помітні всі візуальні “збої”. Якщо перший слайд ніжно-бірюзовий, другий — червоний із жовтим, а третій — у пастелі, користувач відчуває хаос, навіть якщо не може пояснити чому.

На практиці для луцьких клієнтів ми створюємо візуальні гайдлайни — невеликі PDF з прикладами макетів, шрифтів, плашок і навіть стилю іконок. Це не просто “чеклист” для дизайнера, а справжня система, яка економить час усій команді.


7. Співпраця з клієнтом: як зберегти стиль, коли бачення різні

Один із найскладніших моментів у створенні стилю — коли у дизайнера й замовника кардинально різне бачення. Особливо це відчутно у невеликих містах, як Луцьк, де часто дизайн замовляють “через знайомих” або без чіткого ТЗ.

Що допомагає?

  1. Пояснювати рішення. Не просто “я так бачу”, а — “я використав такий колір, бо він викликає довіру і асоціюється з фінансовою стабільністю, а ваша компанія — аудиторська”.

  2. Показувати референси. До фінальної роботи — 2–3 приклади з коментарями. Бажано локалізовані: краще показати, як це зроблено в іншій компанії у Львові чи Києві, ніж на Dribbble від студії з Японії.

  3. Працювати через міні-етапи. Замість “одразу готова інфографіка” — окремо структура, окремо стилістика, окремо кольори. Це знижує ризик конфліктів і дає змогу “зійтись” ще до фіналу.

Як результат — навіть якщо замовник не з перших слів “бачить, як ви”, він починає довіряти, коли розуміє логіку та аргументи.


8. Помилки, яких варто уникати при створенні унікального стилю

У процесі пошуку свого стилю легко потрапити в пастки. Деякі з них часто зустрічаються саме в локальних проєктах у Луцьку — і їх краще оминати з досвіду:

  • Надто складна структура. Інфографіка — не інтелектуальний лабіринт. Якщо користувач “заплутався” після другого блоку — стиль не врятує.

  • Відсутність тестів на реальній аудиторії. Часто дизайнер працює в ізоляції, орієнтуючись лише на колег. Але справжній тест — це погляд звичайного глядача. Навіть один чесний відгук типу “нічого не зрозумів” вартий десятка лайків у Behance.

  • Занадто креативний підхід без функції. Так, виглядає вау. Але якщо цифри нечіткі, текст зливається, а кольори дратують — така інфографіка не працює.

  • Ігнорування технічних вимог. У Луцьку багато бізнесів друкують матеріали у місцевих типографіях, і навіть найкрасивіший стиль “розсипається”, якщо не враховано вимог до формату, кольору та роздільної здатності.


Висновок

Створення унікального стилю для інфографіки — це не про інтуїцію й не тільки про художній смак. Це про системний підхід, вміння бачити сенс, структурувати дані, говорити зрозумілою мовою образів. У Луцьку дедалі більше проєктів потребують саме цього: не просто “гарних картинок”, а цілісної візуальної історії.

Концепт — це точка, з якої починається шлях. Але стиль формується в дорозі. Тестуйте, адаптуйте, слухайте, сперечайтеся. І тоді ваша інфографіка не просто передасть інформацію — вона залишиться в пам’яті. А отже, — працюватиме.

Останні статті