Аналіз контенту перед перекладом сайту у Луцьку: як зрозуміти, що справді потрібно адаптувати

Плануєте перекласти сайт українською або англійською? Чудово. Але перш ніж натискати «перекласти все» — зупиніться. Бо сліпий переклад без аналізу лише множить проблеми: дублює нерелевантні сторінки, заплутує користувача і розмазує бюджет на те, що не має сенсу. У Луцьку, де локальні сайти все активніше адаптують під україномовну аудиторію та іноземних клієнтів, саме аналітика контенту перед перекладом стає вирішальним етапом. Давайте розберемося — що, навіщо і як.

---

1. Навіщо взагалі аналізувати контент перед перекладом?

Багато хто думає: якщо є сайт, то треба перекласти все. Але правда в тому, що не весь контент однаково важливий. Деякі сторінки мають трафік, лідогенерацію, вагу в SEO — а інші просто існують для “кількості”. Переклад другорядного контенту — це втрата часу, коштів і фокусу.

У Луцьку ми працювали з компанією, яка мала сайт із понад 600 сторінок. Після глибинного аналізу до перекладу відібрали лише 120 — і цього виявилось достатньо для запуску україномовної версії. Решту — оптимізували поступово, залежно від попиту.

---

2. Визначте сторінки з трафіком — перекладайте тільки те, що «живе»

Почніть з Google Analytics або іншого аналітичного інструменту. Створіть звіт: сторінки з найвищим трафіком за останні 6–12 місяців. Якщо сторінка має 0 переглядів — її перекладати немає сенсу в першу чергу. А от якщо сторінка дає 20% усього трафіку — вона точно у пріоритеті.

У Луцьку одна юридична фірма після аналізу побачила, що 80% відвідувань припадало лише на 18 статей у блозі. Всі інші — ніхто навіть не відкривав. Їхній переклад був би марною інвестицією. Замість цього зосередились на оптимізації найкращих матеріалів — і отримали +40% переходів після україномовного запуску.

---

3. Проаналізуйте SEO-вагу сторінок

Навіть якщо сторінка має мало переглядів, вона може мати сильні позиції в пошукових системах. Скористайтесь інструментами типу Ahrefs, SEMrush або Serpstat — перевірте, по яких ключових словах ранжується кожна сторінка.

У нас був клієнт у Луцьку, сайт з оглядами товарів. Сторінка з не дуже популярним контентом на перший погляд, ранжувалась за 12 ключовими словами в топ-10 Google. Після перекладу цієї сторінки англійською — сайт почав отримувати трафік з інших країн, чого взагалі не планувалося.

---

4. Оцініть цінність контенту з точки зору клієнта

Задайте собі просте питання: чи має ця сторінка цінність для користувача в іншій мовній версії? Якщо ви перекладаєте сайт англійською, а на сторінці мова про акцію “тільки для Луцька” — чи має це сенс? Або якщо перекладаєте українською, а в тексті купа русизмів і беззмістовного “водяного” тексту — може, варто не перекладати, а переписати?

У локальному кейсі з компанією, яка займається монтажем вікон у Луцьку, 40% сторінок було неактуально для україномовної версії. Просто тому, що послуги або зникли, або були описані надто вузько. Їх не перекладали — а створили нові адаптовані сторінки під актуальні запити.

---

5. Перевірте структуру: чи буде зручно користувачеві?

Переклад — це не лише слова. Це логіка переходів, назви кнопок, URL, меню, хлібні крихти. Після перекладу має залишитись така ж структура, або навіть зручніша. А для цього важливо оцінити:

• Чи дублює сторінка функції, які вже є?

• Чи не потрапляє користувач у “глухий кут” (наприклад, англомовна сторінка веде на україномовну без перекладу)?

• Чи є дублікати з різними мовами, але однаковим змістом?

У Луцьку ми консультували сайт про ремонт квартир. Там після перекладу не оновили структуру меню — і користувачі плутались, переходили між мовами, втрачалися. Лише після реструктуризації меню під кожну мовну версію — зріс час перебування на сайті і кількість заявок.

---

6. Визначте, що краще створити з нуля, ніж перекладати

Деякий контент не має сенсу перекладати взагалі — краще створити новий. Наприклад:

• Блог про “новини компанії” за 2018 рік — кому це потрібно?

• Описи, написані мовою постачальника, без унікальності — краще одразу написати нові.

• Тексти з послугами, які змінилися або не актуальні — переписати під нову реальність.

У Луцьку ми радили агентству нерухомості не перекладати розділ «новобудови 2021 року», а зробити нову сторінку — “Новобудови Луцька 2025 з цінами”, адаптовану під поточні запити. В результаті — значно більше органічного трафіку.

---

7. Врахуйте локальний контекст: переклад — не буквальний

Особливо якщо ви перекладаєте сайт для іншого регіону або країни. Потрібно не лише перекладати, а й локалізувати. Наприклад, у Луцьку “котедж” може мати одне значення, а в Польщі — зовсім інше. Те саме з “фундаменти”, “мобільні кондиціонери” чи навіть простими словами “приймальня” чи “реєстратура”.

Якщо ви перекладаєте сайт стоматології, де йдеться про послуги, які відомі лише в Україні — поясніть їх. Або адаптуйте назву. Локальний переклад — це завжди з поглядом на користувача, а не на буквальну відповідність.

---

8. Не тільки текст: що ще потрібно локалізувати на сайті?

Переклад — це не лише про слова. Дуже часто сайти залишають після перекладу нелогічні або “іноземні” елементи, які псують враження у користувача. Пам’ятайте: користувач має не здогадуватись, що сайт перекладено — а відчувати, що він створений для нього.

Ось що обов’язково слід адаптувати:

• Валюта: якщо ви перекладаєте сайт на українську для Луцька, а ціни лишаються в доларах або євро — це відштовхує. Навіть якщо розрахунок у валюті — показуйте гривню з конвертацією.

• Форми зворотного зв’язку: назви полів, кнопки типу “Send” чи “Get Quote” мають бути адаптовані. Наприклад: “Надіслати заявку” або “Зв’язатися з менеджером”.

• Мапи, адреси, контактні блоки: замініть англомовні адреси типу “Lutsk, Ukraine” на “м. Луцьк, Україна”, оновіть карту Google, якщо на сайті дві мови — окрема карта з підписами.

• Дати, одиниці виміру: якщо перекладаєте сайт з американської англійської — не забувайте про різні формати дат і метричні одиниці (не inches, а см).

У Луцьку ми бачили приклади, коли сайти українських компаній мали “Contact us” із англомовними placeholder’ами й адресами — це виглядало так, ніби сайт забули “домалювати”.

---

9. Як це реалізувати у CMS: WordPress, WPML, Polylang

Якщо сайт на WordPress — переклад реалізовується через плагіни багатомовності. Найпопулярніші:

• WPML — платний, але потужний. Дає змогу перекладати сторінки, записи, таксономії, WooCommerce, шаблони.

• Polylang — безкоштовний варіант, зручний для менших сайтів.

• TranslatePress — зручний для візуального перекладу “на місці”.

У Луцьку ми реалізовували переклад інтернет-магазину автозапчастин через WPML — і завдяки його логіці вдалося автоматично повʼязати мовні версії товарів, фільтрів, категорій. Але перед запуском перекладу обовʼязково проведіть аудит: які плагіни сумісні, чи шаблон підтримує мовні версії, як працюють SEO-плагіни типу Rank Math чи Yoast.

Важливо: не перекладайте сайт “по поверхні”, залишаючи системні сторінки англійською або російською — це створює відчуття недоробки.

---

10. Яких помилок найчастіше припускаються при перекладі сайту?

На практиці ми в Луцьку бачили одні й ті ж типові помилки. Їх легко уникнути, якщо знати наперед:

1. Перекладають усе підряд, навіть архівні сторінки, які нікому не потрібні. Як результат — витрачений бюджет без SEO-ефекту.

2. Залишають “суміш мов” — наприклад, україномовна сторінка з англійською кнопкою “Read more”. Це виглядає дешево.

3. Перекладають контент без адаптації. Наприклад, опис: “Ми доставляємо по всій Росії” — дослівно перекладають українською, не змінивши географію.

4. Не налаштовують hreflang — у результаті Google не розуміє, що це різні мовні версії, і ранжування псується.

5. Не тестують після перекладу — часто після перекладу “падає” верстка, ламаються кнопки або зникає частина тексту.

---

11. Коли краще переписати, ніж перекладати?

Це ключове питання. Переклад — це дешевше і швидше. Але іноді новий текст дає в 10 разів кращий результат.

Наприклад, сторінка “Послуги IT-аутсорсингу в Україні” перекладена англійською виглядає дивно для іноземця. Краще створити нову: “IT outsourcing company in Ukraine” — з іншою структурою, прикладами, під іноземного клієнта.

У Луцьку ми переписували сторінки стоматології, адаптуючи їх під запити “брекети для підлітків” або “лікування під седацією”. Англійський переклад мав інший підхід, більше акценту на страх клієнта і міжнародні сертифікати. Це дало вищу довіру й більше заявок.

---

12. Як перевірити, що переклад справді спрацював?

Після запуску мовної версії не зупиняйтесь. Перевірте:

• Трафік по мовній версії (через Google Analytics, Looker Studio).

• Поведінку користувачів: чи переходять далі, чи повертаються, чи заповнюють форми.

• Позиції у пошуку (через Google Search Console — додайте окремо мовну версію).

• Конверсію — відгуки, заявки, дзвінки. Якщо переклад є, а дій немає — можливо, потрібно не переклад, а переробка.

У Луцьку ми мали кейс, де англомовна версія сайту була, але не приносила жодної заявки 3 місяці. Після аудиту виявилось: усі кнопки вели на українську форму без перекладу. Після виправлення — перша заявка на послуги з Польщі на наступний тиждень.

---

Висновок

Переклад сайту — це не фінальний крок, а частина стратегічної адаптації контенту. І саме аналіз перед перекладом дозволяє зекономити ресурси, зосередитись на важливому та не робити зайвого. У Луцьку все більше компаній обирають не “перекласти все”, а “адаптувати ефективне” — і отримують кращі результати за ті самі гроші.