
Сайт перекладено, тексти оновлено, всі сторінки виглядають на перший погляд добре — час запускати? Не поспішайте. Переклад — це лише частина процесу. Щоб україномовна версія сайту не просто існувала, а працювала ефективно, потрібно провести фінальне тестування. І саме на цьому етапі виявляється більшість проблем, які незмінно впливають на довіру, зручність і поведінку користувача.
У Луцьку, де бізнес часто працює з локальними клієнтами, такі речі стають особливо помітними. Користувачі очікують, що сайт не лише буде “українською”, а що він справді відчуватиметься своїм — логічним, грамотним, зручним і зрозумілим з першої хвилини. Тому поговорімо, як перевірити, що локалізація справді якісна — до того, як сайт “піде в люди”.
1. Перевірка на «мовну зшивку»: чи звучить українська природно
Одна з найпоширеніших помилок — це “переклад заради перекладу”. Тобто слова начебто українські, але речення звучать неприродно, важко читаються або залишають відчуття автоматичного перекладача. Тут важливо не лише відловити граматичні помилки, а почути текст очима реального користувача.
Що варто зробити на практиці? Пройтися по всіх заголовках, кнопках, спливаючих повідомленнях, лейблах форм і спробувати прочитати їх уголос. Якщо ви самі запинаєтесь або чуєте щось дивне — користувач теж запнеться. Особливо це стосується термінів: “добавити у корзину” замість “додати до кошика”, “оформити ордер” замість “оформити замовлення” тощо.
У Луцьку ми тестували сайт для доставки їжі, де в англомовному оригіналі був напис “Start your order”. Переклали як “Почніть своє замовлення”. Технічно правильно. Але коли замінили на “Замовити” — конверсія кнопки зросла майже вдвічі. Бо перший варіант звучав штучно, як з підручника.
2. Уважна вичитка дрібних елементів: де найчастіше ховаються помилки
Тексти сторінок — це лише вершина. Найбільше локалізаційних помилок з’являється там, де переклад “не видно з першого разу”: в повідомленнях системи, у текстах 404 сторінки, в шаблонах email, у статусах замовлень, на кнопках “Поділитися” або “Завантажити”.
Особливо важливо переглянути:
-
повідомлення про помилки;
-
лейбли в полях форм;
-
назви платіжних систем і способів доставки;
-
підтвердження дій (“Ваше замовлення прийнято” тощо);
-
повідомлення в особистому кабінеті.
На практиці трапляється так: користувач проходить замовлення українською, але в останньому кроці бачить щось на зразок “Your payment was successful” або “Please fill in the required fields”. Це — сигнал: переклад неповний, система не доопрацьована. І навіть якщо це технічна дрібниця — вона руйнує довіру миттєво.
3. Локальні одиниці, формати, особливості — чи справді адаптовано?
У попередніх статтях ми вже говорили, як важливо адаптувати дату, валюту й адреси. Але на етапі фінального тестування варто перевірити, чи ці речі застосовані послідовно на всіх сторінках.
Наприклад, на головній сторінці вказано “1 500 грн”, а в кошику — “UAH 1500.00”. Чи в полі адреси користувач має обрати “State” або “Province” замість “Область”. Це все — маркери неякісної локалізації. У Луцьку такі дрібниці особливо помітні, бо люди звикли до зручності українських інтерфейсів — від Приват24 до Дії. І якщо сайт дає “інтернаціональні” підказки — це виглядає як недбалість.
Тому перед запуском потрібно пройтись буквально по всіх формах, шаблонах і сторінках, щоб перевірити:
-
чи всюди вказано “грн”, а не “UAH”;
-
чи правильно розставлено пробіли й крапки в числах;
-
чи адресні поля відповідають українським стандартам.
Це не лише про зручність — це про репутацію бренду у очах місцевого користувача.
4. Перевірка поведінки інтерфейсу при зміні мови
Це особливо важливо для сайтів, які мають мультимовну підтримку. Типова помилка: користувач перемикає мову — і повертається не туди, або бачить переклад тільки частково. Наприклад, заголовки змінились, а картка товару залишилась англійською. Або URL залишився в оригіналі, і пошуковик не може індексувати сторінку.
Що потрібно перевірити:
-
чи працює перемикання мов із будь-якої сторінки (а не лише з головної);
-
чи правильно змінюється URL — наприклад,
/uk/
чи/ua/
додається стабільно; -
чи зберігається контекст — якщо я був у кошику англійською, чи побачу той самий кошик українською?
Також важливо перевірити, чи є окрема мова у структурованих даних і мета-тегах. Бо пошукові системи бачать більше, ніж користувач — і саме тут формується видимість у Google, особливо у локальній видачі.
5. Перевірка на «відчуття реальності»: чи виглядає сайт луцьким?
І нарешті — найсуб’єктивніше, але дуже важливе. Після всіх перевірок варто просто сісти й пройтися по сайту з точки зору користувача з Луцька. Що бачимо? Що чуємо? Як реагуємо на формулювання?
Чи є фото, які викликають довіру? Чи присутні українські обличчя, знайомі пейзажі, реальні ціни в гривнях? Чи все виглядає так, ніби “це зроблено тут”? Бо переклад — це не лише про мову. Це — про контекст, атмосферу, стиль і довіру.
6. Як перевірити адаптивність локалізованої версії сайту на мобільних пристроях
Одна з найбільш недооцінених проблем — це те, як поводить себе перекладена версія сайту на мобільних. Наприклад, в англійській було коротке слово “Order”, а в українському перекладі стало “Оформити замовлення” — і кнопка просто “виповзла” за межі екрана.
Такі речі не видно в адмінці або на десктопі. Але користувач зі смартфоном (а їх у Луцьку вже понад 83% згідно з даними Google Analytics по регіону) помітить це миттєво — і не зможе натиснути кнопку або прочитати текст.
Тому обов’язково слід:
-
Протестувати україномовну версію на реальних мобільних пристроях — не лише через емультор браузера.
-
Звертати увагу на довжину текстів у кнопках, заголовках, підписах під іконками.
-
Перевірити, як поводяться випадаючі меню, які часто зникають при переході на українську (через довші слова).
-
Переконатись, що всі елементи перекладено, навіть якщо вони приховані у “гамбургер-меню” або футері.
Особливо на мобільному все має бути логічно та компактно, бо простір обмежений. У Луцьку користувач, зайшовши з вулиці в магазин, може відкрити сайт буквально “на ходу” — і якщо сайт “з’їхав” через неадаптовану мову, він просто піде до конкурентів.
7. Крос-браузерне тестування: як уникнути збоїв у старших версіях браузерів
Ще один момент, який часто ігнорують — як сайт виглядає в різних браузерах, особливо в старих версіях Chrome, Firefox або Safari. І так, це може звучати архаїчно, але в реальності, у тому ж Луцьку, досі є користувачі, які заходять із Safari 12 або Internet Explorer 11 — особливо через старі корпоративні ноутбуки.
Україномовна версія сайту часто «ламається» в таких браузерах, бо:
-
кириличний шрифт рендериться некоректно;
-
верстка не враховує довші слова;
-
символи гривні замінюються на знаки питання або квадратики.
Рішення просте: перевірити сайт хоча б у 4 основних браузерах (Chrome, Firefox, Safari, Edge) у різних версіях. Та звернути увагу не лише на зовнішній вигляд, а й на поведінку елементів: чи працюють скрипти, чи не “випадає” форма.
8. Перевірка SEO-структури україномовної версії
Локалізація — це не лише UX, але й SEO-оптимізація під конкретну мову. У Луцьку багато пошукових запитів виглядають дуже “прямо”: “купити блокнот Луцьк”, “послуги копіювання українською”, “роздрукувати фото пр. Волі”. І саме такі запити мають перехоплюватись локалізованими сторінками.
На цьому етапі тестування важливо перевірити:
-
чи мають усі україномовні сторінки свій унікальний URL (а не дублюють англомовний);
-
чи прописано теги hreflang — для Google це маркер мовної відповідності;
-
чи присутні українські мета-опис і заголовки H1-H3, а не залишки англомовних шаблонів;
-
чи немає дублювання контенту — це особливо болісно для e-commerce.
На практиці ми стикались із кейсом, коли українська версія сайту добре виглядала, але не індексувалась Google, бо не мала тегу <html lang="uk">
і в Yoast SEO не були заповнені поля перекладу. Тобто сайт був — але його не було у видачі.
9. Тестування форм, email-розсилок і push-повідомлень
Останній рівень — комунікаційний. Часто на етапі перекладу забувають, що сайт взаємодіє з людиною не лише на екрані, а ще й через листи, повідомлення, сповіщення браузера чи підтвердження на email.
Перед запуском варто:
-
Оформити тестове замовлення — і перевірити, якою мовою приходить лист.
-
Підписатись на розсилку — чи коректно працює підтвердження, чи немає “зламаних” змінних типу {{username}}.
-
Перевірити push-повідомлення (якщо використовуються) — чи немає латиниці або шаблонного тексту.
У випадку сайту доставки води в Луцьку в push-повідомленні була фраза “Your bottle is on the way!”. Здавалося б — дрібниця. Але люди реагували здивовано. І компанія мала виправдовуватись за технічну “дурницю”, яка знизила довіру.
Що далі?
Фінальне тестування — це не лише перевірка, чи немає помилок. Це — етап, де з’являється відповідь на питання: “А чи готові ми до реального користувача?” Бо навіть ідеально перекладений сайт може не спрацювати, якщо:
-
в ньому щось виглядає іноземним;
-
якась частина “провисає” функціонально;
-
користувач не відчуває, що сайт “зроблений для нього”.
Локалізація — це не просто технічний процес, це психологічна адаптація досвіду, і фінальне тестування — ключ до її перевірки.