
Надрукувати поліграфію — справа звична: у Луцьку працює чимало якісних друкарень, ціни й терміни прийнятні, а можливості — широкі. Але, на жаль, навіть найдосвідченіша типографія не врятує ситуацію, якщо макет був підготовлений без дотримання базових правил. Розмиті зображення, обрізані логотипи, викривлені кольори — усе це, на жаль, часто трапляється саме на етапі фіналізації. Тому поговорімо докладно: на що звернути увагу, щоб передати в друк не просто гарний макет, а якісний, технічно коректний файл.
1. Перевірка розміру та формату: друкарня — не фотошоп
Перше, що слід зробити перед фінальним збереженням файлу — це перевірити фізичні розміри макету у міліметрах. Дизайн може виглядати ідеально у Photoshop чи Illustrator, але якщо ви передасте в друк файл у розмірі 150х200 пікселів — вийде щось дуже далеке від очікуваного.
Макет повинен бути створений у масштабі 1:1 (тобто фактичний розмір флаєра — це й є розмір файлу). Крім того, варто дізнатись, який формат файлу приймає друкарня: найчастіше це PDF, іноді — TIFF, рідше — EPS. Файли типу JPG можуть підійти для цифрового друку, але не завжди для офсетного.
2. Виставлення полів під обріз (bleeds) та безпечної зони
У друці не існує ідеального обрізу — різак може “погризти” по 1-2 мм з кожного боку. Саме тому у макетах обов’язково має бути виставлений bleed — додаткові 3–5 мм з кожного краю, на які «виходить» фон, зображення або колір.
Окрім того, важливо пам’ятати про safe zone — зону безпеки. Це простір приблизно 5 мм всередину від краю, в який не варто ставити текст, логотипи чи важливу графіку. Бо навіть при незначному зсуві різака вони можуть опинитись обрізаними або впритул до краю — що виглядає непрофесійно.
У Луцьку багато друкарень у технічних вимогах до макетів чітко вказують ці значення, але дизайнери часто ігнорують їх — і зрештою отримують посередній результат, який складно “виправити в друці”.
3. Колірна модель CMYK замість RGB
Це класика помилок: ви готуєте яскравий макет у RGB (екранна модель), здаєте його в друк — і отримуєте бліді, глухі кольори. Чому так? Бо принтери друкують у моделі CMYK, і при автоматичному конвертуванні кольори “ламаються”.
Тому ще на етапі створення макету потрібно одразу працювати в CMYK, щоб бачити результат максимально наближено до друкованого. І, головне, не використовувати надто яскраві неонові чи веб-кольори — більшість із них фізично не відтворюється фарбами.
Особливо це стосується макетів для виставкових буклетів або преміальної продукції, яку часто готують “на око”. У Луцьку є друкарні, які можуть зробити кольоропробу — але це зайві витрати. Краще одразу правильно налаштувати модель.
4. Роздільна здатність зображень: 300 dpi — не рекомендація, а стандарт
Роздільна здатність у 300 dpi (точок на дюйм) — це мінімум, який потрібен для якісного друку. Більше — можна, менше — ні в якому разі. Фотографії з інтернету, скріни, зображення з соцмереж — усе це, як правило, має 72 dpi, і виглядає нормально лише на екрані.
На практиці це означає, що:
-
зображення треба готувати окремо, у високій якості;
-
уникайте розтягування зображень прямо в макеті — це візуально непомітно в редакторі, але сильно б’є по якості в друці;
-
обирайте лише фотографії, які мають достатню вагу (у мегабайтах), щоб забезпечити потрібну щільність.
У Луцьку чимало поліграфічних фірм не перевіряють якість усіх елементів макету перед друком, тому відповідальність повністю лягає на дизайнера або замовника.
5. Вбудовані шрифти або конвертація у криві
Навіть найакуратніший макет може “розсипатись”, якщо у друкарні не виявиться потрібного шрифту. У результаті — інші накреслення, інший кегль, можливо навіть інша мова відображення (так, кирилиця часто замінюється квадратиками).
Щоб цього уникнути, шрифти треба або вбудовувати у PDF-файл, або переводити в криві (outline). Це означає, що текст перетворюється на графіку і більше не залежить від наявності шрифту в системі. Однак, після цього редагувати текст буде неможливо — тому зберігайте копію макету в редагованому вигляді окремо.
6. Остаточна перевірка перед здачею: без паніки, але з уважністю
Фіналізація макету — це не той момент, коли можна поспішати. Навіть досвідчені дизайнери пропускають дрібні, але критичні речі: помилки у номерах телефонів, невірний QR-код, “висячі” слова в заголовках.
Перед здачею макету в друк обов’язково перевірте:
-
чи збігається розмір файлу з замовленим форматом;
-
чи є поля під обріз і чи нічого не “вилізло” за межі макету;
-
чи всі зображення — у високій якості;
-
чи всі кольори — у CMYK;
-
чи шрифти — вбудовані або переведені в криві;
-
чи немає орфографічних або логічних помилок у тексті.
Бажано — дати подивитися макет іншій людині. Свіжий погляд часто помічає те, що замилене око дизайнера пропускає автоматично.